Вісник Одеського національного морського університету

Удосконалення математичної моделі перехідних режимів пропульсивних комплексів при маневруванні електроходів з розмірною модернізацією

О.М. Шумило, О.М. Кононова — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Запропоновано удосконалену математичну модель оцінки перехідних режимів роботи пропульсивних комплексів при маневруванні електроходів з проведенням розмірної модернізації. Ця модель є підґрунтям для створення методів оцінки руху судна при здійсненні різних маневрів. Вона адаптована до застосування для сучасних суден, які використовують електрорух. Запропоновано рішення щодо визначення критеріїв динамічної подоби і безрозмірних коефіцієнтів рівнянь складових єдиного суднового пропульсивного комплексу. Розроблено метод оцінки силових і кінематичних характеристик рушійно-кермового комплексу AZIPOD при його обтіканні косим потоком води, запропоновано алгоритм такого розрахунку. Оцінено особливості впливу РКК AZIPOD на забезпечення маневрування судна як єдиної системи, що поєднує функції і рушія і стерна. Удосконалено диференційну систему рівнянь руху корпусу судна за рахунок додавання математичних описів РКК AZIPOD, підрулювальних пристроїв, позиційних і динамічних складових моменту опору повороту, додаткового впливу на опір руху довжини додаткової секції, на яку подовжено судно. Виконано порівняльний аналіз режимних показників роботи пропульсивного комплексу за запропонованою моделлю і результатами натурних експериментів, що виконані на реальних суднах-електроходах. Проведено перевірку адекватності удосконаленої математичної моделі на прикладі пасажирського лайнера, що виконував маневри розгін-циркуляція.

Метод розрахунку маневрених характеристик пропульсивних комплексів електроходів

В.О. Яровенко, А.В. Єрпельова, С.І. Іовчев, О.В. Кочетков — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Метою дослідження є розробка аналітичного методу розрахунку показників якості маневрування пропульсивних комплексів електроходів. В основу метода покладено концепцію представлення показників якості їх аналітичними моделями. Побудову аналітичних моделей здійснено за методом активного планування, по спеціально побудованим матрицям планування експериментів. Сформовано алгоритм побудови аналітичних моделей. За результатами відсіювачих експериментів, проведених по спеціально побудованим планам, визначено параметри комплексів, які суттєво впливають на показники якості маневрування. Обґрунтовано форму представлення показників якості. Методом повного факторного експерименту проведено серії чисельних розрахунків та отримано аналітичні моделі показників якості виконання основних маневрів – розгону, гальмування, реверсу, виходу на циркуляцію. Працездатність моделей продемонстровано на прикладі конкретного судна. Проілюстровано можливості моделей щодо прогнозування маневрених властивостей судна. Метод доцільно використовувати на начальних етапах проєктування при обмеженому об’ємі технічної інформації Аналітичні моделі охоплюють електроходи по класичному варіанту компоновки електроенергетичної установки з будь якими гребними електродвигунами. Вони дозволяють швидко та з достатньою точністю оцінювати маневрені властивості суден.

Стійкість морського трубопроводу під дією хвиль та течій

Н.Н. Хонелія, С.В. Бугаєва, К.О. Лопатін — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

При проєктуванні та будівництві морських трубопроводів необхідно передбачити спеціальні заходи для забезпечення їхньої надійної безаварійної експлуатації. Вільно лежачі трубопроводи зазнають впливу потоку води як під час укладки, так і в період експлуатації, їхня стійкість визначається силою течії та негативною плавучістю. Морський трубопровід вважається стійким, якщо сумарна вага з продуктом перевищує підйомні сили води з достатнім запасом. Обов’язковою умовою для морських трубопроводів є забезпечення їхньої стійкості під впливом різних навантажень, які можуть спричинити зсув або спливання. Пошкодження морських трубопроводів, спричинені якорями, хвильовим тиском і течіями, становлять значну частку випадків, тому необхідні ефективні заходи профілактики, щоб уникнути витоків, які шкодять навколишньому середовищу. Загальноприйнятою практикою для підвищення стійкості є нанесення обтяжувального покриття на зовнішню поверхню морського трубопроводу. Обтяження може бути у вигляді окремих чавунних або залізобетонних вантажів або як суцільне бетонне покриття. Це ускладнює монтажні роботи і створює додаткові труднощі при протягуванні трубопроводу, а суцільне бетонування є трудомістким і підвищує жорсткість трубопроводу. Аналіз літератури свідчить, що точна причина спливання морських трубопроводів наразі не з’ясована. Висуваються припущення про роль хвиль, сейсміки та течій, але остаточного висновку немає. Потрібні подальші експерименти та дослідження. У статті представлено теоретичні дослідження впливу хвиль, течій і геотехнічних властивостей ґрунту на стійкість морських трубопроводів. Розглянуто ефективність застосування сучасних бетонних матраців для захисту морських трубопроводів від пошкоджень та для підвищення їхньої стійкості проти спливання та зсуву за рахунок додаткової ваги.

Вдосконалення експлуатаційних режимів системи рециркуляції випускних газів суднових дизелів

О.А. Куропятник — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Розглянуто способи рециркуляції випускних газів – як один із найбільш поширених, що сприяють зниження емісії оксидів азоту з випускними газами суднових дизелів. Визначено, що системи рециркуляції випускних газів відносяться до технологічних рішень, за допомогою яких забезпечується виконання вимог Додатку VI MARPOL, зокрема відповідність рівню Tier III щодо концентрації оксидів азоту у випускних газах. Наведені результати експериментальних досліджень, що виконувались на судновому дизелі MAN-Diesel 5G70ME-C10, обладнаному системою рециркуляції випускних газів. З метою вдосконалення процесу зниження емісії оксидів азоту у системі рециркуляції додатково використовувалось зволоження випускних газів, що повертаються до циліндрів дизеля. Дослідження виконувались в діапазоні експлуатаційних навантажень дизеля 60…90 % від номінальної потужності та за умовою 5-25 % ступеню рециркуляції випускних газів. Дослідження виконувались в районах спеціального екологічного контролю, на які розповсюджуються вимоги Tier III MARPOL щодо концентрації оксидів азоту у випускних газах. Експериментально встановлено, що під час використання системи рециркуляції без додаткового зволоження випускних газів забезпечується зниження емісії оксидів азоту до значень 1,75-3,28 г/(кВт⋅год). Додаткове зволоження випускних газів сприяє покращенню екологічних показників роботи дизеля, що виявляється в зниженні емісії оксидів азоту до значень 1,63-3,12 г/(кВт⋅год). В обох випадках отримані значення не перевищують максимально можливе значення 3,4 г/(кВт⋅год), яке відповідає вимогам Tier III MARPOL. Запропоновано ефективність експлуатаційних режимів системи рециркуляції (для обох випадків – без та зі додатковим зволоженням випускних газів) оцінювати за екологічною стійкістю щодо емісії оксидів азоту. Цей показник складає 38,53-48,53 % в разі експлуатації системи рециркуляції без додаткового зволоження випускних газів та 43,53- 52,06 % в разі експлуатації системи рециркуляції з додатковим зволоженням випускних газів.

Оцінка можливості використання гідрованого рослинного мастила як палива в суднових дизелях

С.В. Сагін, О.А. Куропятник — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Розглянута можливість використання гідрованого рослинного мастила як палива в суднових дизелях. Визначено, що збіг в’язкості, густини та температури спалаху суднових моторних палив нафтового походження та гідрованого рослинного мастила дозволяє його використання в суднових дизелях без додаткового переобладнання паливної системи. Оцінка можливості використання гідрованого рослинного мастила як палива в суднових дизелях виконувалась на трьох однотипних суднових середньообертових дизеля 5ML225 фірми CSSC Marine Power Co., Ltd. Під час проведення експериментів кожний дизель експлуатувався на окремому сорті палива – нафтового походження RME180 та DMA10, а також на гідрованому рослинному мастилі. Енергоспоживання судна було організовано в такий спосіб, за яким в експлуатації знаходилися всі три дизеля. При цьому в різні часові інтервали загальне навантаження змінювалось, але однаково розподілялось між дизелями. Це, а також однакові режими охолодження та мащення дизелів, забезпечувало збіг умов їх експлуатації та гарантувало коректність проведення досліджень. Технічний стан та налаштування паливної апаратури високого тиску для всіх трьох дизелів були однакові. Експериментально доведено, що використання гідрованого рослинного мастила як палива для суднових дизелів в порівнянні з судновими моторними паливами нафтового походження призводить до покращення якості робочого циклу, інтенсивності згоряння та тепловиділення в циліндрі, про що свідчить зниження на 11-25 ° С температури випускних газів; зменшення наароутворення під час згоряння палива та охолодження циліндрової групи, що відображається у зменшенні вмісту металевих домішок у циркуляційному мастилі на 2,5-9,0 мг/кг; підвищення екологічних показників, що підтверджується зниженням концентрації оксидів азоту у випускних газах на 0,17- 0,89 г/(кВт⋅год). Використання гідрованого рослинного мастила як палива для суднових дизелів можливо на будь яких режимах його навантаження.

Підвищення ефективності суднових електроенергетичних систем при використанні імпульсних перетворювачів електричної енергії

О.В. Кочетков, В.М. Машін, С.М. Дранчук, В.І. Цацко, А.В. Єрпельова — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

У роботі виконано комплексне дослідження електричних процесів у перетворювачах модульної структури з силовими каналами понижуючого типу, що реалізують автотрансформаторне включення дроселя в умовах граничного режиму функціонування. Розглянуто особливості формування струмів і напруг у модулях перетворення та визначено ключові закономірності їх динаміки на межі між безперервним і переривчастим режимами струму. Проведено порівняльний аналіз характеристик однофазних та багатофазних схем перетворення електричної енергії. Особливу увагу приділено впливу фазності, конфігурації модулів, коефіцієнта трансформації дроселя та взаємодії силових каналів на енергетичні показники системи. Досліджено зміну параметрів вихідної потужності, розмахів пульсацій, форм струмів і напруг, а також роль індуктивностей напівобмоток у забезпеченні стабільності та ефективності роботи перетворювачів. На основі математичного моделювання встановлено оптимальні діапазони параметрів, що забезпечують підвищення енергоефективності, зменшення пульсацій вихідних величин і покращення характеристик перетворювачів у режимах граничного навантаження. Отримані результати можуть бути використані при проєктуванні високопродуктивних модульних силових перетворювачів та багатофазних систем електроживлення нового покоління.

Перспективи використання мікроконтролерного управління для підвищення ефективності холодильного устаткування

В.В. Бреус — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

У статті розглянуто експериментальну розробку системи мікроконтролерного управління для компресорного холодильного обладнання, зок- рема побутових холодильників. Описано сферу її застосування та можливі шляхи її вдосконалення. Представлено алгоритм роботи програми (прошивки) мікроконт- ролера, який здійснює контроль роботи та управління компресором. Запропо- новано ідеї, які можуть зменшити енергоспоживання холодильного обладнання, зменшити знос та підвищити ресурс роботи компресора. Запропоновано шляхи масштабування, інтеграції системи з іншим обладнанням для віддаленого конт- ролю та автоматичного налаштування режимів роботи, контролю споживання енергії холодильним обладнанням. Дана розробка надає переваги з точки зору енергоефективності та гнучкості управління, що може бути важливим для якості роботи холодильного обладнання в різних умовах експлуатації. Розроблена система може бути застосована не лише в побутових холодильниках, а й у медич- ній, харчовій та військовій сферах, а також в морському рефрижераторному транспорті.

Експериментальні дослідження витрат палива портовими автомобільними кранами

В.В. Стрельбіцький — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Сучасність висуває перед українською портовою галуззю більш жорсткі вимоги до перевантажувальної техніки щодо забезпечення їх експлуатаційної надійності та мінімізації витрат. Особливо це актуально для автокранів, кількість яких у портах зростає щороку, витрати на паливо складають значну частку у собівартості робіт. Тому підвищення паливної ефективності автокранів є актуальною задачею. Існуючі методи нормування витрати палива для автокранів враховують лише номінальну та максимальну вантажопідйомність, ігноруючи реальну масу переміщуваних вантажів. В роботі досліджено витрати палива 22 автомобільними кранами, вантажопідйомністю 25 тонн, які експлуатуються в морських портах у зимовий і літній періоди протягом 10-17 років. Усі крани вчасно пройшли технічний огляд, визнані справними. Дослідження проводили протягом двох років, у літній та зимовій періоди. На основі отриманих витратами палива в кінці зміни, за допомогою статистичних методів у MS EXCEL будували відповідні залежності. Автокрани виконували ідентичні операції з перевалки вантажів на судна. Експерименти показали, що в зимовий період витрати палива збільшуються у порівнянні з літнім. На рівень витрат пального впливає кваліфікація кранівника та технічний стан механізмів крана. Встановлено, що кваліфікація і стиль роботи машиніста істотно впливають на втрати палива. Результати дослідження можуть бути використані для уточнення існуючих та розробці нових моделей.

Хронологія й логіка розвитку наукових основ управління процесом обробки суден

О.Р. Магамадов — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Викладено результати аналітичного огляду розвитку теорії та методів управління процесом обробки суден (УПОС) як прикладної науки з виділенням її стадій, етапів та підетапів. Показано, що ця наука пройшла донаукову й проходить, починаючи з середини ХХ століття, наукову стадію у межах етапів зародження, становлення та розвитку. Відзначено, що етап зародження УПОС еволюціонував зв схемою «від поглядання до осмислення» змісту й суті процесу обробки суден (ПОС), його типових операцій та способів їх виконання, етап становлення - «від постулатів практики до начал теорії», коли кількість накопичених знань з «анатомії» ПОС почала переходити в її якість. Встановлено, що розвитку основ УПОС була характерна перманентність внаслідок орієнтації уваги дослідників на пріоритети, які відповідали стану загальної науки управління у той чи інший період часу. Виходячи з цієї обставини, виділено підетапи розвитку основ УПОС і показано, що початковий з них прогресував за схемою «від раціонального до оптимального», коли стало очевидною обмеженість поняття «раціональне» у сенсі критерію найкращого і з’явилася можливість її подолання завдяки поняттю «оптимальне» у сенсі єдиності як найкращого. Визначено, що на наступному підетапі розвиток основ УПОС здійснювався у напрямку «від автоматизації до цифровізації» з метою створення й впровадження в практику автоматизованої системи управління портом (АСУ «Порт») як майбутньої інтелектуальної системи управління портовою діяль- ністю, включаючи ПОС. Показано, що на черговому, сучасному, підетапі перетворення УПОС належить орієнтувати на просування за схемою «від прямолінійно-жорсткого до адаптивного управління» й створення теоретико- методичного арсеналу, який відповідає концепції smart port. На завершення огляду рекомендовано при виконанні надалі досліджень орієнтуватися на дотримання принципу «від паліативних до вичерпних наукових результатів і від їх теоретичної переконливості до практичної доцільності». Визначено, що у перспективі наукові основи УПОС потрібно зв’язувати зі створенням методології розумного управління smart port (intelligent management). Доведено на незаперечних фактах, що всі найбільш вагомі досягнення в дослідженні проблем зародження й розвитку УПОС отримані науковцями Одеського інституту інженерів морського флоту (ОІІМФ), нині Одеського національного морського університету (ОНМУ).

Ключові точки виконання рейсу судна за договором фрахтування на рейс з позиції судновласника

Ю.О. Коскіна, О.Л. Дрожжин — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Контроль часу відповідно до ключових етапів морського перевезення за договором рейсового фрахтування є критично важливим, оскільки безпосередньо впливає на взаєморозрахунки сторін, ‒ судновласника і фрахтувальника, визначає їх межі відповідальності, встановлює рівень потенційних ризиків. Фінансовими наслідками неналежного контролю етапів, наведених в представленій статті, можуть бути витрати через демередж, недоотримання диспатчу, витрати через простої судна тощо. Прозора документальна фіксація усього процесу перевезення, його окремих етапів і операцій є вагомим інструментом управління витратами та доказовим підґрунтям для врегулювання спорів. Для визначення ключових точок, які є важливими з точки зору судновласника, рейс морського судна розглядається як комплексний виробничий процес, який складається з наступних етапів:

перехід судна в баласті до порту відправлення;
завантаження вантажу в порту відправлення;
перехід судна із вантажем на борту до порту призначення;
розвантаження вантажу у порту призначення.

Процес перевезення розглядається від моменту укладення договору рейсового фрахтування (вихідна точка) до моменту подачі нотісу про відхід (є моментом звільнення від обов’язків за контрактом). Критично важливі часові точки визначаються стиком будь-яких двох послідовних етапів, ‒ завершенням попереднього і початком наступного, саме вони оформлюються документами, прийнятими в міжнародній морській практиці Причинно-наслідкові зв’язки, які виникають протягом рейсу, були формалізовані апаратом темпоральної логіки, практичний сенс якого полягає не тільки в вимірюванні часу подій, але й моніторингу логіки їх послідовності і своєчасності. Результати дослідження можуть бути корисними для судновласника як інструмент планування, контролю і автоматизації управління рейсами, контрак- тами та технічним обслуговуванням суден.

Розробка системи імітаційного моделювання роботи портового терміналу

А.В. Ремінь — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Імітаційне моделювання ‒ практичний інструмент для інженерів портової інфраструктури, який дозволяє оптимізувати операційні процеси, зменшити витрати та підвищити пропускну здатність портів і терміналів. За допомогою моделювання можна дослідити роботу системи без ризиків, в цифровому середовищі, де кожен елемент ‒ від місць швартування до навантажувальної техніки ‒ відтворюється максимально наближено до реальних умов. Програмне забезпечення дає змогу створити модель, яка враховує особливості роботи контейнерних, наливних і насипних терміналів:

інфраструктуру (причали, склади, резервуари),
логістику вантажопотоків (наземний, залізничний, водний транспорт),
роботу обладнання (мостові крани, навантажувачі, транспортні системи),
людський фактор (зміни персоналу, продуктивність, графіки роботи),
екологічні аспекти (шумове та екологічне навантаження).

Завдяки моделі інженери можуть дослідити слабкі місця та перевірити альтернативні сценарії без втручання у реальні процеси. Наприклад:

Чи обмежує ефективність порту пропускна здатність автонавантажувачів або резервуарного парку?
Які наслідки матиме збільшення кількості швартових місць?
Як вплине на продуктивність зміна графіка роботи мостового крана?
Чи є потреба у реконфігурації внутрішньої логістики або зміні алгоритмів обробки вантажів?

Інженерні переваги використання сучасного програмного забезпечення:

можливість проводити детальний аналіз статистичних даних роботи терміналу;
створення візуалізованих 2D та 3D-моделей для наочної демонстрації;
оцінка ефективності нових проєктів до їх реалізації;
тестування стресових навантажень і «аварійних» сценаріїв;

підтримка прийняття обґрунтованих технічних рішень щодо інфраструктури та процесів. Програмне забезпечеення вже містить спеціалізовані бібліотеки для портового сектору, включно з інструментами моделювання:

контейнерних терміналів;
нафтоналивних і насипних вантажів;
ЗПГ-терміналів;
мультимодальних перевезень (залізнична та дорожня бібліотеки).

Розроблена імітаційна модель ‒ це не просто візуалізація, а робочий інструмент інженера для проектування, оптимізації та управління портовими процесами. Вона допомагає зменшити простої, скоротити експлуатаційні вит- рати та збільшити ефективність використання інфраструктури.

Інтегральні методи управління проєктами у транспортній сфері

В.М. Пітерська — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Стаття присвячена дослідженню інтегральних методів управління проєктами у транспортній сфері, враховуючи сучасні виклики цифрової трансформації та зростаючі вимоги до гнучкості транспортних систем. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних основ застосування інтегральних методів управління проєктами у транспортній сфері для підвищення ефективності функціонування системи доставки вантажів. Завдання дослідження складались з аналізу особливостей управління проєктами у транспортній сфері та виявлення факторів, що обумовлюють необхідність застосування інтегральних підходів, дослідження існуючих інтегральних методологій управління проєктами та їх придатності для транспортної галузі, розробки адаптованої моделі інтегрального управління проєктами для транспортної сфери, визначення критеріїв ефективності та переваг застосування інтегральних методів у проєктах розвитку транспортної системи, формулювання рекомендацій щодо впровадження інтегральних підходів у практику управління транспортними проєктами. Отримано наступні результати: у дослідженні проведено аналіз особливостей застосування комбінованих підходів, що поєднують елементи традиційних методологій з гнучкими методами для реалізації проєктів розвиту транспортної системи. Визначено основні переваги інтегрального підходу, до яких відноситься підвищення адаптивності транспортної системи до змін, оптимізація ресурсів проєктів, покращення інформаційної взаємодії між учасниками проєкту та зменшення ризиків, що виникають у системах доставки вантажів. Запропоновано адаптовану модель інтегрального управління для проєктів розвитку транспортної системи із урахуванням специфіки галузі. Результати дослідження можуть бути використані транспортними, транспортно-експедиторськими організаціями, державними органами для підвищення ефективності управління проєктами розвитку інфраструктури, впровадження інтелектуальних транспортних систем та цифровізації транспортних процесів. Інтегральна модель транспортної системи в рамках сталого розвитку передбачає об'єднання різних видів транспорту, технологій та управлінських підходів для досягнення економічної ефективності, екологічної безпеки та соціальної справедливості. Висновки: на основі аналізу специфіки проєктів розвитку транспортної системи пропонується адаптована модель інтегрального управління системою доставки вантажів в рамках сталого розвитку, що включає наступні рівні – стратегічного планування, тактичної реалізації та операційного контролю, яка дозволяє ефективно поєднувати різні методологічні підходи відповідно до специфіки задач кожного рівня в рамках реалізації проєктів розвитку транс- портної системи.

Інтеграція спіральної моделі проєктування судна та гнучких систем інженерії в сучасному суднобудуванні

О.О. Демідюк, А.В. Бондар — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджується інтеграція класичної спіралі дизайну суден Дж. Х. Еванса з сучасними методологіями управління складними інженерними системами, включаючи Model-Based Systems Engineering (MBSE), Digital Twin та принципи Agile System Engineering (Agile SE). Показано, що гібридний підхід, що поєднує структуру системної інженерії та адаптивність Agile, може значно підвищити ефективність процесів проєктування, скоротити час і забезпечити гнучкість перед обличчям вимог, що швидко змінюються. Наведено приклади успішного застосування гібридних підходів у судно- будуванні, зокрема проєкти Navantia F-110, Rolls-Royce Marine та Hyundai Heavy Industries. Проведено аналіз літературних джерел з теми дослідження та порівняння проєктних підходів за основними критеріями. Запропоновано рекомендації щодо формування цифрової «спіралі проєктування» на основі концепції цифрового двійника та простежуваності вимог та її впровадження в процес управління суднобудівними підприємствами.

Ймовірнісні методи управління проєктами на основі байєсівського підходу

Н.М. Піддубна — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Робота вирішує проблему неефективного оновлення проєктних праметрів через створення адаптивної системи прийняття рішень на основі теорії Байєса. Традиційні методи планування базуються на статичних оцінках, що призводить до накопичення відхилень між плановими та фактичними показниками. Байєсівські методи залишаються переважно теоретичними конструкціями без достатньої адаптації для проєктної практики. Розроблено методологічну систему, яка інтегрує байєсівське оновлення в чотири напрями: динамічну оцінку ризиків, адаптивне прогнозування термінів, оптимізацію контролю якості та гнучке управління ресурсами. Алгоритм структуровано як п'ятиетапний процес від визначення областей застосування до організаційного навчання. Емпіричну верифікацію здійснено на будівельному об'єкті вартістю 25 мільйонів євро. Оцінка метеорологічних ризиків знизила ймовірність критичних затримок з 25 % до 7 %, вивільнивши 300 тисяч євро резервів. Інтеграція щоденних метрик продуктивності за 20 днів скоротила прогнозну невизначеність з восьми до трьох днів, що становить підвищення точності на 65 %. Послідовне оцінювання субпідрядника підняло рівень довіри з 70 % до 95 %. Комплексний аналіз підтримав рішення про прискорене введення об'єкта з очікуваною цінністю 119 тисяч євро при ймовірності успіху 70 %. Виявлено обмеження: залежність від коректності початкових припущень, математичні бар'єри для користувачів, операційне навантаження від збору даних. Теоретичний внесок полягає у специфікації байєсівського апарату для проєктних умов з високою динамікою. Прикладне значення визначається покращенням точності оцінювання та обґрунтованості управлінських рішень в інфраструктурних проєктах зі значними фінансовими ризиками

Органiзацiя кiбербезпеки систем управлiння дистанцiйними курсами типу LMS Moodle. Кейс для ОНМУ.

М.Г. Ткаченко, Є.О. Севастєєв — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

У сучасному свiтi цифровi технологiї вiдiграють ключову роль у сферi освiти, зокрема через широке використання систем управлiння навчанням (Learning Management Systems, LMS). Одеський нацiональний морський унiверситет (ОНМУ) активно застосовує платформу LMS Moodle для органiзацiї дистанцiйного навчання. Проте зростання кiберзагроз, таких як фiшинговi атаки, програми-вимагачi та витоки даних, пiдкреслює необхiднiсть посилення кiбербезпеки таких систем. Ця стаття розглядає пiдхiд до органiзацiї кiбербезпеки LMS Moodle в ОНМУ, базуючись на аналiзi поточного стану захисту, виявленнi вразливостей та розробцi цiльового профiлю кiберзахисту.

Використання pdf файлів в якості стеганографічних контейнерів

Ю.В. Даус — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

В наш час стеганографія використовує практично все різноманіття стеганографічних контейнерів починаючи від звичайних графічних файлів до відео та аудіо контенту. Задача стеганографії приховати сам факт передачі сповіщення чи якоїсь інформації. З іншого боку, потрібно бути впевненим що передана вами інформація не була спотворена чи заміщена. стеганографія; вразливості; кібербезпека, стеганографічні контейнери, pdf стеганоконтейнерЧасто, щоб захистити від спотворення документу на шляху до кінцевого користувача використовують формат файлу pdf – portative document format. Однак, цей формат файл внаслідок доволі простої та зручної будови доволі легко використовувати в якості стеганографічного контейнера та дописувати значні обсяги інформації без відома відправника файлу. Але ми можемо використати ці властивості не тільки для передачі прихованої інформації, але й для захисту самої інформації передаючи разом з самим файлом хеш самого файлу

Основні екологічні проблеми на морському транспорті загальна характеристика екологічних проблем

В.П. Бредньова, Л.В. Кошарська, Ю.О. Никифоров — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Індустрія морського судноплавства, як найважливіша складова світової економічної системи, бере активну участь у вирішенні основних глобальних проблем сучасності, оскільки понад 80 % міжнародної торгівлі здійснюється морським шляхом. Зростання кількості суден вимагає посилення заходів щодо поліпшення екологічних характеристик та безпеки судноплавства. Протягом всієї історії мореплавства з суден в океан скидалося все, що вважалося зайвим: харчові відходи, залишки вантажів, сміття, забруднена вода тощо. Вважалося, що безмежному і глибоководному морю це не зашкодить. Однак можливості самоочищення океану не безмежні, а масштаби морської діяльності постійно зростають. У статті автори розглядають і систематизують аналітичні оцінки вітчизняних і міжнародних експертів щодо проблеми забруднення та зміни клімату, яка вимагає негайних заходів для зменшення негативного впливу морського транспорту на навколишнє середовище. Мета статті передбачає окреслення питань основних екологічних проблем на морському транспорті та полягає в узагальненні результатів опублікованих наукових досліджень. Підкреслимо, що проблема екологічної безпеки включаює, по-перше, систематизацію складових факторів забруднення морського середовища нафтою, хімічними та іншими токсичними речовинами, викидами парникових газів, втратою паливних цистерн під час аварій тощо. На нашу думку, виявлення та класифікація основних причин впливу негативних факторів експлуатації морського транспорту на екологію та стан навколишнього природного середовища з метою подальшого зменшення або усунення цього впливу є важливою актуальною проб- лемою сучасності. Для досягнення мети дослідження використано теоретичні методи систематизації, формалізації, статистичної обробки та узагальнення даних екологічного моніторингу вітчизняних і міжнародних вчених. Зазначено, що наукові дослідження в цьому напрямі вважаються найбільш перспективними.

Еколого-меліоративний моніторинг якості поверхневих вод в придунайських озерах для краплинного зрошення

А.П. Блажко — нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

Розглянуто основні засади оцінки якості поливної води в придунайських озерах для систем краплинного зрошення за агрономічними, екологічними і технічними критеріями. Дослідженням встановлено, що за агрономічними критеріями зрошувальні води озер Кугурлуй і Кагул відповідають I класу якості і можуть використовуватися для систем краплинного зрошення без обмежень. Поверхневі води озер Ялпуг, Китай і Катлабух відповідають II класу якості. Використання води такої якості для систем краплинного зрошення токсично впливає на рослини, приводить до розвитку вторинного засолення ґрунту. Еколого-гігієнічний та еколого-токсикологічний стан поливних вод із придунайських озер не загрожує зниженню здатності ґрунтів до самоочищення, погіршенню гігієнічного стану та харчової якості сільськогосподарської продукції. Еколого-меліоративний моніторинг каламутності та солевмісту в поверхневих водах досліджуваних водойм показав, що найменш забрудненими за вмістом завислих речовин та загальної концентрації солей виявилися озера Кагул і Кугурлуй. Зрошувальні води інших озер оцінені як «обмежено придатні» для мікрозрошення.

Інтеграція інтелектуальних штангенінструментів у вимірювальні системи технічного контролю в умовах індустрії 4.0-5.0

нд, 25 січ 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено сучасні підходи до технічного контролю з використанням інтелектуалізованих штангенінструментів, які є ключовим елементом у цифрових вимірювальних системах. Представлено систематизовану класифікацію типів штангенінструменттів, здійснено їх техніко-метрологічний аналіз та визначено функціональні характеристики з урахуванням вимог сучасного виробництва. Особливу увагу приділено цифровим, електронним та комп’ютеризованим штангенінструментам, сумісним з концепцією Індустрії 4.0-5.0: приладам із підтримкою передачі даних, автоматичним калібруванням, самодіагностикою та інтеграцією в хмарні та мобільні обчислювальні середовища. Розроблено авторську кореляційну модель еволюції штангенінструментів у контексті Промислових революцій, яка демонструє поступовий перехід від механічних до Smart-пристроїв. Показано, що впровадження інтелектуальних штангенінструментів сприяє підвищенню точності вимірювань, автоматизації контролю, скороченню людського чинника та створенню передумов для розгортання Smart-виробництва. Результати дослідження можуть бути використані при розробці кіберфізичних систем контролю якості, а також у навчальному процесі технічних спеціальностей.